+380 67 826 62 92

Я вже була давала посилання на цікаве дослідження на гітхабі щодо якості коду жінок програмістів, і виходить так, статистично, ніби жінки – кращі програмери в середньому. Я вважаю власний досвід окремої людини безглуздим аргументом, коли дослідження проблеми потребує статистики (всі знайомі однієї людини пов'язані між собою, нам треба викреслити ці фактори, щоби вийшло щось, що можна розповсюдити на суспільство). Але чорт забирай, це інтернет, буду казати про власний досвід.

Але ні, ще важливо: було дослідження, де дівчатам і хлопцям дають вирішувати математичні задачі. Результат був такий, що не було різниці в результатах, але коли дівчатам нагадували, що вони ж не мають володіти математикою, вони показували оті гірші результати, про які ви всі знаєте, мовляв, у дівчаток нема хисту до математики. Це не рівно те саме, що програмування, але наша робота десь гірша, бо ти сидиш собі в кімнаті одна і купа чоловіків навколо, і весь день вислуховуєш якісь жарти про цицьки, про блондинок за кермом, про тещу, купу інформаційного сміття, кожен дрібний шматочок якого – про те, що ти тупа, ти не можеш впоратися навіть з побутовими задачами.

На моєму власному досвіді – так, програмістки кращі. Настільки кращі, що доручити роботу незнайомому програмісту – це ризик, а жінці, якщо вона не новенька – ризик нульовий, вона добре зробить. За 15 років професійної кар'єри, я тим чи іншим чином зіткнулася з декількома сотнями програмістів, багатьом я викладала або працювала дуже тісно. Я бачила рівно двох конкретних дівчат, на яких я собі наклеїла мітку "взагалі це не її професія", бо їм досить довго не вдавалося нормально програмувати, але це було роки тому, і вони досі працюють, і вже давно навчилися. Просто довго входили в професію. Отже, виходить, нуль поганих програмісток. Чоловіків же криворуких, неакуратних, недбалих ("тестувальники нехай перевірять, чи працює те, що я написав") – на моєму особистому досвіді, більше половини. Будемо добрими до чоловіків, і сформулюємо це саме так: більше половини. А жінок нуль.

А чому це так. На моєму особистому досвіді: бо коли ти помиляєшся, особливо коли ти мала ще й недосвідчена, кожну твою помилку критикують, публічно з неї сміються. Натякають, що це через те, що ти жінка, і взагалі тобі не бажано довіряти серйозної роботи. Може десь яку кнопку на два пікселі посунути. Хлопці помиляються та й годі, а дівчатам влаштовують принизливе шоу. Я таке бачила, коли ще була юною і не могла на це впливати: в нас на роботі на сусідній великий проект брали двох дівчат з формулюванням "рухати кнопочки", і це вимовлялося вголос, що це win-win – і нікого з хлопців не доведеться на цю тупу роботу брати, і дівчатам знайшли те, що їм по силах. Дівчата при цьому були реально розумні, вони вже давно там не працюють, і з кар'єрою в них все склалося.

І от коли кожну маленьку помилку розбирають так, наче ти розірвала тканину реальності, увага, всередині дівчини відбувається вибір: 1) образитися, 2) подумати: ну але це ж дійсно помилка, я би дійсно могла працювати краще. І це доросла, правильна позиція. Всі мої знайомі жінки-програмісти ставали у цю позицію і прокачували професійні навички, аж до того рівня, що над тобою неможливо посміятися, бо нема жодної помилки, до якої можна причепитися.

Була така історія в мене, було це в досить великій команді, де я була керівником, і в певний момент в команді серед програмістів була лише одна дівчина. За досвідом вона була старша за майже усіх, крім, може, тимліда. Але це зовсім не заважало хлоп'ятам, в яких молоко на губах не обсохло (натурально, хлопці в процесі отримання диплому про вищу освіту) говорити до неї зверхньо, постійно наголошувати, що вона дівчина і має помилятися. Найсмішніше те, що вона не помилялася ніколи! Вона робила роботу десь вдвічі-втричі довше, ніж робив би хлопець, вона перевіряла все десять разів, після її коміту в тестувальників не бувало істерики, не бувало десятків багів, які треба місяць ще доробляти. Я цим користувалася, коли треба було щось критичне акуратно зробити, і нетерміново – це для неї. Тобто це не було непомітно – всі знали, що вона так працює і чому. Але цей факт хлопцям не заважав в очі її принижувати і натякати на її помилки. Яких не було! І принижували її люди недосвідчені, які видають далеку від ідеальної роботу. В цієї дівчини через це була дуже занижена самооцінка, вона не розуміла, що вона хороший програміст. Бо і в попередніх командах в неї було так, і все життя соціум дає їй оце таку зворотню відповідь на її роботу – ніби все ще погано. Я думаю, що в цій розповіді впізнає себе не тільки вона, але я про конкретний випадок :)

Отже, жінка програміст, з мого досвіду, який звичайно нічого не важить, намагається працювати десь на 150-200% результату, який видають чоловіки під час виконання аналогічної роботи. А коли молода – десь на 500% результату, бо її принижують не тільки за помилку, але й за одяг, за надто тихий чи надто громкий голос, за те, що вона не посміхається або посміхається (чоловікові неможливо вгодити, якщо він налаштувався самоствердитися за рахунок слабшої). Людина усвідомлено намагається працювати на ідеальний результат – до гадалки не ходи, це через декілька років дасть такий ефект, що вона буде дійсно толковим спеціалістом.

На жаль, через те, що жінок програмістів дуже небагато, і в нас мало можливості це відрефлексувати і поділитися одна з одною, часто (на моєму досвіді) є такий ефект. Жінка забуває, як її ображали, і підкреслюю, це доросла позиція, не концентруватися на цьому. Чоловіки давно наліпили на неї лейбу "наша" (не така, як ті тупі курки), деякі чоловіки в очі їй кажуть "в тебе чоловічі мізки", але в цілому припинили дискримінувати цю окрему жінку, або дискримінація зовсім непомітна (як ото натяки на її світле волосся чи цицьки, але ніколи вже на результати роботи). І така жінка-програміст стає ніби на чоловічу позицію, вона не бачить дискримінації, не пам'ятає її щодо себе, і тому не може добре підтримати тих жінок, що лише входять у професію. Але якщо ми почитаємо інтерв'ю жінок-програмістів, майже в кожному ми це побачимо: через те, що ти жінка, ти маєш працювати на 200% результату, і тоді все вийде. І, на моєму досвіді, це правда.