+380 67 826 62 92

Ось уже більше 5-ти місяців я працюю тестером у одній із львівських IT компаній. Зараз важко уявити, що ще десь рік-півтора тому я навіть не знала, хто такий тестер, і з чим його їдять. Вчилася собі, напевно на найбільш гуманітарному напрямку в світі – на психології, підпрацьовувала вчителькою в школі розвитку для дошкільнят. І якби не модне віяння, яке охопило більшість моїх одногрупників, HR і рекрутинг, не почалася б ця історія.
Піддавшись мейнстріму нашої кафедри, я вже й сама, пробувала стати рекрутером, і навіть тиждень попрацювала з дому на американську фірму, поки не зрозуміла, що графік з п’ятої вечора до першої ночі не для мене, та й взагалі рекрутинг мене мало цікавить. Але в моєму колі спілкування раптово зросла кількість айтішників, і колись одна розумна людина сказала: «Наталя, спробуй себе в тестуванні, тобі то має підійти».
Ви знаєте, справа в тому, що я перфекціоніст. Страшний перфекціоніст. З тих, яких нервує, самотня опала волосинка на пальто і лінії, криві рівно на піксель. Ця і ще декілька рис в тестуванні дуже добре помагають.
«А чому би і ні», – подумала я, почала шукати більше інформації про тестерів і тестування, відставила в сторону Зигмунда Фройда і прочитала Романа Савіна, підписалась на різні розсилки по QA, передивилася багато корисних презентацій тощо, а як хоббі писала собі сайтики на HTML і CSS, і вже навіть замахнулася на JavaScript. Це все мені дуже подобалось, поки я не зрозуміла, що вивчати і читати всякі цікавинки – це звичайно круто, але треба якоїсь реальної практики, та й в голові вже скоро буде велика каша.
І тут одна розумна людина, розповіла мені про Lviv IT School і про те, що там готують крутих перців. Ну, така реклама звичайно не могла мене не заставити записатися на співбесіду. І це було на всі 100 правильним рішенням. На курсах в LITS мені розклали по поличках те, що я вже знала, навчили багато того, чого я не знала, а що найкраще – дали можливість попрактикуватись в отриманих знаннях.
Ми в пух і прах «розбомбили» вельми баговмісний (коли добре придивитись) український сайт, вчилися ставити правильні питання і формувати правильні вимоги, знаходили сотні способів протестувати буденні предмети, такі як олівець або листочок А4, писали нещадні баг-репорти в JIRA, працювали в групках (на практичному по тесткейсах наша групка з 7 чоловік написала аж 475 хороших тесткейсів, чим ми дуже пишалися). Окрім цього дізналися, що таке SCRUM і навіть попробували його на собі; отримали два вступні заняття по базах даних, після яких, дуже легко самому було вже поглиблювати знання, і що мені дуже пригодилось на роботі.
Після курсів я за пів місяця знайшла роботу. А ще через пів місяця пішла на співбесіду в компанію, де рекрутеру мої контакти та контакти одногрупників дав наш викладач з Lviv IT School. Отримала офер, тому довелось вибирати. Ви знаєте, яке це відчуття, коли ти ще фактично людина без досвіду, але вже можеш вибирати, куди тобі піти? Ммм... (Вирішила залишатись на першій роботі, бо мені там дуже сподобалось, і буквально з перших днів відчула себе в своїй тарілці).
Отак собі я зараз працюю і горя не знаю. Уже маю досвід роботи на чотирьох цікавих проектах, також мене підключають до аналітичної роботи. Десь місяць тому я повернулась в школу тестування, щоб прослухати технічний курс. Знов лишилась задоволена. Викладачі – справді професіонали в своїй справі, слухаєш просто з відкритим ротом. А після курсу – група в фейсбуці, в яку постійно скидають цікаві статті і новинки (не про котиків, звичайно) і походи на пиво викладацько-студентським колективом.
Тому і хочу в LITS ще на курс автоматизації. Бо вже відчуваю тут себе як вдома. Якби не пішла на курси, хто його знає, чим би й займалась зараз. Велетенське дякую всім викладачам, організаторам і адміністратору Lviv IT School за нові знання, цікавий практичний досвід, різноманітні додаткові матеріали, допомогу у складанні резюме, пошуку роботи та за відповіді на всі, навіть найдурніші запитання.
Думаю, на цьому історія не закінчується, тому драматично ставлю вкінці ...